Етикетки

Етикетка – ярлик на продукції чи експонаті, з позначенням на ньому назви виробу та дати його виробництва, ім'ям виробника та терміном придатності. Попередником сучасних етикеток був особливий вид друку - тавро, яким виробники вин таврували амфори з вином та інший глиняний посуд. Іноді на цю глиняну посудину з виноградним напоєм прикріплювали і «навісні» носії інформації про рідину, що знаходиться в посудині. Оскільки паперу тоді ще не було, то для позначень використовували шкіряні клаптики або невеликі шматочки пергаменту. Коли в Європі з'явився папір, ця подія значно трансформувала зовнішній вигляд етикетки і зробила її значно дешевше. Етикетка перестала бути предметом розкоші, зайняла міцну позицію передавача інформації, стала частиною упаковки. Тепер на паперових носіях інформації – етикетках містилося набагато більше відомостей про продукт, ніж це можна було дозволити на шкірі чи папірусі. І поступово етикетка почала вміщувати не лише інформацію, а й рекламний заклик, і посібник із застосування. Стрімко розвивалася область етикетування – виноробство та пивоваріння, і на початку ХIХ століття етикетка стала схожа на ту, що знайома нам, хоча суворіше за формою, лаконічніша і не така яскрава і красива, як продукція сучасних поліграфічних компаній. Спочатку етикетки були просто прямокутними чи овальними, але багата уява виноробів перетворювала їх на корони та виноградну лозу, а на зміну шрифту прийшли різноманітні орнаменти, віньєтки, герби, зображення ангелів, побутових сцен та мальовничих пейзажів. Однакове вино могло мати різну етикетку, будучи призначеним для продажу у ту чи іншу країну. Таким чином, продавці вин та винороби враховували національні особливості психології. Звичайно ж, тоді не було єдиного стандартного підходу до оформлення етикетки, але все ж таки обов'язково вказувалося походження вина – географія виноградника, ім'я виробника та місце виробництва. Згодом місце зростання сонячних ягід стало вказуватися все рідше, зате на етикетці з'явилися нотатки про смакові особливості, тип вина і дата врожаю винограду. Мабуть, сміливо можна говорити про те, що збільшення виробництва шампанського в період з початку дев'ятнадцятого століття по двадцяті роки століття минулого вдесятеро безпосередньо пов'язане з етикеткою - простим шматком паперу, який став двигуном торгівлі та способом спілкування з клієнтом. Особливою гордістю всіх нинішніх виробників етикеток – дизайнерів, поліграфістів може бути те, що над художнім оформленням деяких із них раніше працювали великі живописці ХХ століття. Приблизно тоді ж – у двадцятих роках минулого століття з'явилися й перші правила етикетування, які й створили європейське законодавство щодо найменування та оформлення вин. Усю різноманітність сучасних етикеток можна класифікувати за сферою застосування – харчові, пляшкові, фармацевтичні тощо, за матеріалом, з якого етикетка виготовлена – папір, тканина або полімерна основа, за способом нанесення на товар, формою, обробкою та конструкцією.